ЗАПОВІДІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
Посміхайся.
Будь прикладом для
учнів.
Бережи довір'я
дітей. Виявляй до них щирий інтерес.
Не розкривай
дитячих таємниць.
Не дивись на учня
зверху вниз, поважай особистість кожного вихованця, його гідність.
Давай дитині
відчути свою значимість і роби це щиро.
Добре знай
можливості кожного учня. Доручай йому справи на прин-ципах
природовідповідності.
Будь хорошим
слухачем. Спонукай дітей (батьків) розповідати про себе.
Умій вислухати
дитину до кінця. У разі конфліктів не ображайся на дитину.
Створюй ситуацію
успіху для кожного зі своїх вихованців. Не порівнюй одного учня з іншим.
Знайди в кожному вихованці
якусь перчинку і розвивай її.
Помічай навіть
маленький успіх кожної дитини і хвали її за це. Якомога більше вимогливості до учня і
більше поваги до нього.
Умій керувати
своїми почуттями. Дотримуйся педагогічної етики. Будь толерантним. Умій
побачити і оцінити ситуацію очима дітей. Будь справедливим. Принцип керування
«кого хочу — милую, кого хочу — караю» — не твій принцип.
Будь тактовним і
делікатним. Вказуй на неправоту в ситуації, а не недоліки в характері.
Цілеспрямовано
вибудовуй свої взаємини з дітьми. Успіх справи залежить від спільних дій
вихователя та вихованця.
Особистим
прикладом виховуй повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди,
справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, працелюбності, стриманості,
доброти та інших доброчиностей.
Своїм прикладом
виховуй повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних
цінностей України, країн, які відрізняються від нашої держави за соціальним
устроєм.
Готуй учнів до
свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами,
етнічними, національними, релігійними групами.
Виховуй правову
культуру учнів, поважай їх права.
Виховуй в учнів
прагнення до самовдосконалення.
Захищай дітей від
будь-яких форм фізичного та психічного на¬силля.
Своєю працею,
педагогічною діяльністю розвивай ініціативу та творчі здібності дітей.
Уважно обмірковуй
рішення, що приймаються щодо учнів, аби не допустити помилки.
Будь вимогливим до
учнів, набувай стійкого професійного автори¬тету.
Будь впевненим у
собі, у правильності своєї поведінки в тих чи інших випадках.
Виконуй свої
обіцянки.
Поважай та
розвивай традиції школи.
Будь вдячним за
допомогу.
Будь вимогливим не
лише до учнів, але й до себе.
Оберігай чистоту
душевних поривань учнів.
Будь доброзичливим
до людей, учнів, колег.
Пам'ятай, що не
має й не може бути абстрактного учня. Виховуй колектив так, щоб діти не
відчували самотності.
Вчи своїх
вихованців виховувати самих себе.
Постійно підвищуй
свою педагогічну майстерність. Систематично знайомся з педагогічними
інноваціями і впроваджуй їх у життя.
Сприяй вихованню в
учнів громадської гідності, залучай їх до суспіль¬ного життя.
Сприяй розвитку в
учнів захоплення навчанням та працею. Вчи учнів не боятися труднощів, а долати
їх.
Учителем повинна
працювати людина, що відчуває покликання до цієї діяльності.
Розвивай здатність
мислити, розмовляти, діяти, щоб врешті-решт учень міг знайти своє місце в цьому
світі, самореалізуватися.
Опис досвіду з теми
«Виховання толерантності в класному колективі»
Тепер, коли ми навчилися літати
в повітрі, як птахи, плавати
під водою,
як риби, нам не вистачає тільки одного:
навчитися жити на землі, як
люди
Б.Шоу
У роботі кожного вчителя є важка, але дуже
важлива місія - бути класним керівником. Одні вчителі вважають її додатковою до
своєї викладацької діяльності, інші називають її найголовнішою. Якою б важкою не була робота класного керівника,
вона, безсумнівно, потрібна дітям, оскільки основною структурною ланкою в школі
є клас.
Організатором діяльності учнів у класі,
координатором виховних впливів залишається класний керівник. Саме він
безпосередньо взаємодіє як з учнями, так і з їх батьками, щиро прагне допомогти
дітям у вирішенні їхніх проблем у шкільному колективі, цікаво і з користю
організувати шкільне життя.
Класний керівник сьогодні - це педагог-професіонал,
який є для зростаючої людини духовним посередником, небайдужим спостерігачем
індивідуального розвитку школяра, помічником, консультантом в організації
повсякденного життя і діяльності, творцем
розвиваючого мікросередовища та сприятливого морально-психологічного
клімату в класі, координатором зусиль педагогів, сім'ї , соціуму - всіх
виховних сил суспільства, що впливають на становлення та розвиток особистості
школяра. Саме таким класним керівником я і намагаюся бути. Працюючи над темою «Виховання
толерантності в класному колективі», керуюсь Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,
«Про охорону дитинства», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку
молоді», Конвенцією ООН про права дитини, «Основними
орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
України», Положенням про класного керівника навчального закладу системи середньої освіти та
новими концептуальними підходами до виховання дітей, підлітків і молоді у
національній системі освіти, спрямовую свою діяльність на створення у класі
сприятливого середовища для формування особистості дитини, на пошук найбільш
ефективних прийомів і методів здійснення виховного впливу на кожного вихованця,
адже взаємодія з дітьми – це справа душі і серця, яка крок за кроком веде до
загального успіху.
Переконана, працювати за типом : з'являється
якась цікава методична ідея - я її реалізовую; потрапляє до рук журнал із сценарієм цікавої справи - я його втілюю у життя;
виникає якась проблема в класі - я її намагаюся вирішити – ні в якому разі не
можна. І , чесно кажучи, не цікаво. Зрозуміла, необхідно створювати в класі
виховний простір, у якому успішно формується морально-духовна життєво
компетентна особистість. Опрацювавши методичну літературу, а саме: І.Д.Бех
«Виховання особистості», С.Ю.Вишневская «Создание развивающего пространства для
подростков», І.Г.Єрмаков «Виховання життєтворчості: моделі виховних систем» та
нормативно-правові бази, що регламентують
організацію виховного процесу, дійшла до висновку, що це можливе за
умови створення виховної програми
діяльності класу на весь період виховної роботи з учнями класу з огляду
на їхні вікові, індивідуальні та психолого-педагогічні особливості (5-9 кл.) Що ж робити? З чого починати?
Для
реалізації теми «Виховання толерантності в класному колективі» у
виховному просторі класу обрала такі
шляхи виховної діяльності :
Ø формування класного колективу ,
дружного, згуртованого,
творчого ;
Ø створення умов для формування
особистості кожного учня ;
Ø організація таких видів
діяльності, які допомогли б розкритися індивідуальностям у моєму класі ;
Ø використання традиційних та
інтерактивних форм виховної діяльності.
Для того, щоб успішно крокувати цими шляхами
створила алгоритм моніторингу виховної
діяльності. Провела ряд систематизованих тематичних досліджень серед вихованців
та їх батьків. Первинна діагностика згуртованості дитячої групи, вміння батьків
будувати стосунки з дитиною, виявлення мотивів участі школярів у діяльності
класу показала, що колективу, як такого
поки немає, бо 5-А сформувався із двох
класів. Це означає, що два абсолютно різних колективи злилися в одне ціле.
Більшість батьків вважають, що виховання - це побутове піклування про дитину, а
не прагнення до формування творчої, культурної, компетентної особистості .
Наступним етапом роботи стала організація
«відкритої розмови» з учителями - предметниками, батьками, які дотримуються
прогресивних методів виховання, та вихованцями. На цій зустрічі познайомила з
результатами діагностування стану виховного процесу та аналізом виховної
ситуації в класі. Використовуючи прийом «мозковий штурм», було виявлено
протиріччя між реальною та бажаною ситуацією у взаємовідносинах учнів між собою, ставленні їх до
школи, навчання . Працюючи за
інтерактивним прийомом «Карусель»,
учасники «відкритої розмови» окреслили коло основних проблем :
·
нетерпимість дітей один до одного;
• невміння працювати на
загальне благо;
• егоїзм, дефіцит
спілкування;
• негативні стосунки в
сім'ї, що виливаються в агресію, нервозність дитини.
На основі цієї роботи ми сформулювали загальні та конкретні виховні
завдання класного колективу :
Ø адаптація учнів класу до
навчання в середній ланці;
Ø формування і розвиток
пізнавальних інтересів, потреб і мотивів;
Ø поліпшення успішності та
поведінки учнів;
Ø виховання соціально-адаптованої
і толерантної особистості, любові до школи і шкільним традиціям;
Ø прищеплення почуття відповідальності в навчанні, навичок
культури поведінки, чуйності та взаємодопомоги.
Результатом співпраці батьків,
вихованців, вчителів стало створення
програми «Вчимося бути толерантними» та модель «Толерантна особистість» . Програма
розроблена
як цілісна система виховання ,
побудована на принципах, що виражають об'єктивну сутність відносин класного
керівника, вихованців та їх батьків в процесі їх взаємодії, що дозволяють
виховати соціально - активну, морально і фізично здорову особистість.
Батьківські збори:
